Муравйов Михайло Артемович

Урок з історії України для учнів 10-х класів. Колектив розробників: Шевченко Андрій та Шевченко Дмитро

Мережева команда ім. Григорія Гуляницького, Ніжин

November 11, 2022

Історія життя

01 / 03

Народження Михайла Артемовича

Муравйов Михайло Артемович народився 25 вересня 1880 року в селі Бурдуково, Костромької губернії, Російської імперії. У сім'ї звичайних селян, проте батько прагнув надати своєму синові хоча б початкову освіту.

Юнацькі роки

Прагнучи допомогти здібному хлопчику «вийти в люди», піклувальник школи на свої заощадження влаштував його в повітову школу, закінчення якої дозволило Михайлові продовжити навчання в учительській семінарії, але згодом він був змушений покинути її через постійні бійки. У 1901 році за допомогою знайомого офіцера вступив та закінчив Казанську юнкерську школу.

Початок професійної служби

Після закінчення Казанського піхотного училища 20-річний підпоручник був направлений до Рославля Смоленської губернії. Тепер перед ним відкривалася перспектива воєнної кар'єри.

Підпоручник, Сулейтенант — обер-офіцерський чин, перший офіцерський чин, запроваджений Петром I у 1703 році, а також військове звання молодшого офіцера в арміях збройних сил Російської імперії.

Російсько-Японська війна 1904-1905 років

За вбивство товариша М.Муравйов повинен був бути засудженим до 1,5 року в штрафній частині й позбавлений офіцерського звання, проте впливові знайомі допомогли йому вийти сухим із води. Саме тоді почалася російсько-японська війна, і поручика, що провинився, направили командиром роти 122-го піхотного Тамбовського полку. У лютому 1905 р. був тяжко поранений у голову і опинився у шпиталі.

Мирне життя

Після лікування М.Муравйов був направлений до Казанської піхотної школи, де й провів шість із половиною років, отримуючи нові звання. У цей період життя він одружився з дочкою командира резервного Скопінського полку Оленою Андрєєвою, яка народила йому доньку.

Перша світова війна 1914-1918 років

У серпні 1914 р. М.Муравйов був направлений у Невський піхотний полк, а в жовтні призначений командиром роти 12-го Астраханського полку. Але на війні йому не щастило. Пробувши в боях близько місяця, вже на початку листопада 1914 р. під Краковом, він отримав тяжке поранення. І знову шпиталь — цього разу в Царському Селі. Ясна річ, умови в шпиталі були кращими, ніж в інших, однак Муравйов був ними незадоволений. Одного разу йому не подали належної порції вина, і капітан влаштував справжній скандал, волаючи на все горло: «Воюєш за них, а їм чарки вина шкода».

Перед більшовицьким переворотом вступив до есерів, за допомогою Б.Савінкова - комісара Тимчасового уряду при Ставці верховного головнокомандувача.

Соціалісти-революціонери або есери — російська партія, яка утворилася внаслідок об'єднання різних народницьких груп у Російській імперії та в еміграції в 1901 році.

Фото військових Рос. імп часів Першої світової війни

Россійський солдат намагається зупинити дезертирів (1917 рік)

Російсько-Українська війна 1918 року

У січні 1918 року очолював російські радянські частини, які брали участь у захопленні Харкова, Полтави та Києва на початку російсько-української війни 1917—1921.

- Київ, Кихвська область
- Харків, Харківська область
- Полтава, Полтавська область

Бій під Крутами

М.Муравйов був командиром червоних військ у бою під Крутами, де переміг, попри результати бою: вбитими та пораненими з радянської сторони - 300 підготовлених військових, з української сторони - 146 студентів. Після бою злочинно розстріляв 27 полонених.

Не існує жодного доказу, що М.Муравйов особисто був на полі бою та командував військами. Швидше за все, він відсижувався в далеко тилу та звідти командував загальною тактикою війська.

Фото з реконструкції бою (перші 2 ліворуч) та картина А.Климка "Бій під Крутами" (праворуч)

Бійня в Дарниці

4 лютого 1918 року в Дарниці під Києвом, Муравйов видав наказ про «безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції» (російської). Потім при штурмі столиці застосовували отруйнй газ, був проведений масовий артобстріл (до 15 тис. снарядів), у результаті якого, серед інших, зруйнували будинок Михайла Грушевського на Паньківщині.

Виконуючи наказ, радянські війська розстріляли в Києві близько 5 тис. мирних жителів, тероризували киян, зокрема, був убитий київський митрополит Володимир Священномученик.

Артобстріл Київа більшовиками (ліворуч) та його наслідки (праворуч)

01 / 07

Кар'єрний ріст

Після штурму Київа, М.Муравйов був призначений командувачем збройними силами Одеської радянської республіки, отримавши завдання виступити проти румунських військ, що прагнули захопити Бессарабію та Придністров'я.

"Червоний заробіток"

Під його орудою Румчерод наприкінці лютого — на початку березня 1918 року провів акцію по захопленню найбагатших одеситів та обміну їх на 10 мільйонів карбованців на потреби Червоної армії.

Румчерод — скорочена назва центрального виконавчого комітету депутатів рад Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеської округи

Східний фронт

13 червня 1918 року був призначений командувачем Східним фронтом.

Східний фронт— оперативно-стратегічне об'єднання (фронт) Червоної армії на сході Радянської Росії в ході Громадянської війни.

Початок повстання

Під час лівоесерівських повстань Ленін почав підозрювати Муравйова в зраді й наказав Реввоєнсовєту стежити за його діями таємно. 10 липня Муравйов підняв повстання (радше за все самостійно). Та вночі з 9 на 10 липня 1918 року таємно залишив штаб фронту в Казані разом з 2-ма лояльними до нього полками.

Підкорення Симбірську

11 липня 1918 року М.Муравйов прибув до Симбірська (суч. Ульяновськ), де відразу заарештував керівних радянських працівників та зайняв стратегічні точки міста. Потім виступив проти укладення мирного договору з Німеччиною, оголосив себе «головкомом армії, що діяла проти Німеччини», телеграфував у РНК РСФСР, німецькому посольству в Москві і командуванню Чехословацького корпусу про оголошення війни Німеччині. Виступив з ініціативою створення так званої Поволзької Радянської республіки на чолі з лівими есерами.

"Ворог народу"

В.Ленін і Л.Троцький того ж року заявили, що «Колишній головнокомандувач на чехо-словацькому фронті, лівий есер Муравйов, оголошується зрадником і ворогом народу. Всякий чесний громадянин зобов'язаний його застрелити на місці». Однак це звернення було опубліковано тільки 12 липня 1918 року, коли Муравйов уже був мертвий.

Смерть М. Муравйова

11 липня 1918 року Муравйов з'явився на засіданні виконкому губернської Ради, вимагаючи віддати владу його лівоесерівській фракції. Знаючи про небезпеку арешту, він спробував заблокувати будівлю шістьма броньовиками, але безуспішно. Під час засідання із засідки вийшли червоногвардійці та чекісти й оголосили про арешт. Муравйов, який чинив озброєний опір, був убитий (за іншими джерелами — застрелився).

Чекіст — співробітник Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ЧК) і її підрозділів на місцях.

Ставлення М.Муравйова до України та його характер

М.Муравйов був запеклим противником українізації. За даними дослідника В. А. Савченка, під час перебування Муравйова в Києві, містом їздив броньовик з написом «Смерть українцям!». За спогадами Миколи Полетики, «портрети Шевченка зривали зі стін і топтали ногами. Говорити на вулицях українською мовою стало небезпечно»

Також він був наджорстоким до українців, це помітно з його військових наказів, промов та дій. Безкінечні страти, розстріли, артобстріли та вбивство цивільних українців. Найбільш доцільними прикладами цих звірств є: розстріл полонених студентів під Крутами та масове вбивство мирного населення Києва.

Задля знищення «сепаратистів» та задоволення свого честолюбства Муравйов був готовий багато до чого: «Знаєте, як я братиму Київ, — казав він якось у запалі своєму оточенню, — я візьму анархістів, дам їм бомби, кинджали — вони увійдуть до міста вночі, всіх різатимуть. А вранці я віддам наказ, і всі заводи працюватимуть, все місто житиме тихим життям, усі будуть вражені…»

На станції Бахмач, напередодні взяття української столиці, М.Муравйов, за свідченням очевидців, звернувся до військ з такою промовою: «Наше завдання взяти Київ… Ви багато страждали, але вони кров'ю відповідатимуть за ваші страждання… Дайте тільки дістатися Києва. Якщо знадобиться — каменю на камені не залишу в Києві. Жителів не шкодувати, вони нас не шкодували, терпіли господарювання гайдамаків… Нема чого боятися кровопускання: хто не з нами — той проти нас».

Розтсріляні українські офіцери армією муравйова

Наведемо свідчення, яке було дано під час слідства у справі М.Муравйова представниками комітету «1-ї революційної армії»: " Розстрілювали дуже багато людей без жодних підстав. Всі трупи були роздягнені і все, що з них знімали, тут же, на очах у натовпу, розподілялося між тими, хто розстрілював. Коли на місце розстрілів приїхав Муравйов і побачив, що його оточує натовп озвірілих червоногвардійців з награбованим майном, він нічого не сказав про те, щоб не грабували, а навпаки став закликати до подальших розстрілів, кажучи, що головне тепер бути нещадним".

Злочинці під командуванням Муравйова розграбовують Київ

Джерела Інформації

Інтернет джерела:

Муравьёв, Михаил Артемьевич: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87
Муравйов Михайло Артемович: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B9%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Орда М.Муравйова 26.01.1918: http://borova.org/orda-m-muravjova-26-01-1918/
Остання російська цариця Олександра Романова: http://kafedam.pp.ua/11828-ostannya-rosyska-caricya-oleksandra-romanova.html
Следственное дело главкома красных войск в Украине М.Муравьева: https://zn.ua/SOCIUM/cledstvennoe_delo_glavkoma_krasnyh_voysk_v_ukraine_mmuravieva.html