Святослав Хоробрий

Родове древо

Зовнішність

Державний діяч Візантійської імперії, який займався також і складанням праць з історії Лев Диякон, очевидно, єдиний з тих, хто залишив свідоцтва про князя Святослава і при цьому бачився з ним особисто. Їх зустріч відбулася під час переговорів Святослава, якого Лев Диякон називає «князем скіфів», з імператором Іоанном Цимісхієм.

Лев пише, що голову Святослав голив наголо, залишаючи лише довгий вихор. Голив бороду, але мав довгі висячі вуса.

Одяг відрізнявся простотою й охайністю. З під густих брів дивився на оточуючих князь грізно і суворо, колір очей мав блакитний. Він не відрізнявся високим зростом, був стрункий, але мав могутню м’язисту шию і широкі плечі. У вусі князь носив золоту сережку з двома перлинами й рубіном. 

Навчання

Майже ніде не написано про навчання Святослава. Хто ж його все-таки навчав і якому ділу?

Є згадки в декількох літописних джерелах, що оповідають про те, що в 945 році дядько Святослава Свенельд посадив свого племінника вперше на коня, коли хлопчикові виповнилося всього три роки. Наприклад, у «Повісті минулих літ» Нестора Літописця.

Цитуємо: 

«Ольга з сином Святославом зібрала воїв багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був [Святослав] зовсім малим. І сказав [воєвода] Свенельд і [кормилець] Асмуд: "Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем".»

Також вважаємо за цікаву інформацію: «Князь же підростав, набирався уму-разуму, а найголовніше денно та нощно осягав ратну княжу науку під пильним наглядом свого вихователя Асмуда і воєводи Свенельда. Святослава вчили ратувати і наказувати».

Отже, можемо зробити висновок, що Святослава навчали воєнній справі.

Походи Святослава

Битва з древлянами (945 рік)

945 рік - щоправда, очолював Святослав Хоробрий військо лише формально, оскільки мав 3-4 роки.

Головна мета: помститися деревлянам за смерть батька – князя Ігоря.

Результат: перший же військовий похід Святослава завершився перемогою.

Походи Святослава

Волзькі походи

964 рік - перший самостійний похід Святослава на землі слов'янського племені в'ятичів на берегах верхньої Оки. 

Головна мета: щоб в'ятичі перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву.

Результат: військовий похід Святослава завершився перемогою.

Походи Святослава

Розорення Хозарського каганату (965 рік)

965 рік ― похід Святослава на Хозарський каганат. 

Головна мета: забезпечення вільної торгівлі Русі.

Пройшов через землі Волзької Болгарії, прийнявши рішення не воювати з її жителями. Після чого здійснив похід в передгір’я Північного Кавказу, де бився з ясами й касогами (це предки сучасних осетин і черкесів) та на Тмутаракань. 

Одна з вирішальних битв відбулася під Саркелом, форпостом Хозарії на заході. На берегах Дону зійшлися дві армії, Святослав розгромив хозарське військо і відтіснив у місто. Святослав заклав свій форпост ― Біла Вежа.

Результат: завдав удару могутньому Хозарському каганату, оволодівши важливим торгівельним шляхом по р.Волзі; ліквідував зовнішню небезпеку на кордонах держави; завершив об'єднання східнослов'янських племен навколо Києва; приєднав Тмутаракань, Прикубання.

Походи Святослава

Балканські походи

1 похід ― завоювання Болгарії (967 рік)

967 рік ― похід Святослава на Дунайську Болгарію. 

Головна мета: розширення кордонів Русі.

Стратегія: човни без перешкод увійшли в гирло Дунаю і стали підніматися вгору за течією річки. Поява війська Святослава була несподіваною для болгар. Русини зійшли на дунайський берег поблизу м. Переяславця і перемогли. 

Результат: розширив територію власної держави ― оволодів східною частиною Болгарського царства.

968 рік ― Святослав повертається з військом до Києва, аби відбити печенегів, які здійснили вперше набіг на Київ і взяли його в облогу. Небезпека для печенігів була в тому, що князь Святослав не очікувано швидко з'явився і чудово знав тактику своїх нещодавніх союзників. Військо Святослава з тріумфом увійшло в Київ. Після державної реформи: розподілу влади між синами ― Ярополку (землі полян і Київ), Олегу (землі древлян), Володимиру (Новгород) ― князь Святослав Хоробрий повертається на Балкани.

Походи Святослава

Балканські походи

2 похід ― завоювання Болгарії (969 рік)

969 рік ― Святослав вдруге вторгся до Болгарії й вирішив перенести власну столицю на Дунай в місто Переяславець. За виразом князя, там, у Переяславці на Дунаї, була «середина» його землі. Це місто повинно було стати столицею величезної слов'янської держави.

І тепер вже він став представляти для візантійців загрозу, що призвело до війни Візантії проти Святослава.

Походи Святослава

Війна з Візантією

Похід на Царгород (970 рік)

970 рік ― під м. Аркадіополем (провінція Фракія) сталася перша переможна битва Святославового війська з візантійським. Далі князь з дружиною вирушив у сусідню провінцію Македонію.

Головна мета: ліквідація зовнішньої небезпеки на кордонах держави.

Результат: візантійська імператорська армія зазнала значних втрат; імператор Іоанн Цимісхий дав Святославові велику данину. Військо русів, їхні союзники болгари, угорці й печеніги залишили Фракію і Македонію. Візантійська імперія отримала мир, щоб підготуватися до нової війни.

Походи Святослава

Похід візантійців на Болгарію (971 рік)

971 рік ― імператор Іоанн Цимісхий зі своїм військом оточив м. Доростол, у якому був Святослав зі своїм військом. Облога тривала три місяці ― з 24 квітня по 22 червня 971 року.

Головна мета: захист власних інтересів.

Стратегія: першу битву під стінами Доростола руси у візантійців виграли. Та це не зупинило імператорську армію.

У другій битві воїни Святослава зуміли відбити навіть таранний удар важко озброєної панцирної візантійської кінноти. На цьому битва закінчилася: візантійці відійшли в свій табір, русичі — за фортечні стіни. Почалася облога.

За три місяці облоги осаджені втратили загиблими і померлими від хвороб 15 тисяч чоловік, а їхній противник — 15—20 тисяч убитими в численних сутичках під кріпосними стінами.

Остання битва під стінами Доростолу сталася 22 червня 971 р. Князь Святослав наказав замкнути за собою ворота, щоб ніхто без його наказу в разі поразки не міг ховатися за кріпосними стінами. Удар пішого війська русичів був настільки сильний, що візантійська армія стала відступати до облогового табору. Тоді імператор Іоанн I Цимісхий особисто повів в атаку полк «безсмертних», кращу частину своєї армії. Раптом вибухнула сильна гроза, піднявся шквальний вітер і почалася злива. Візантійцям вдалося оточити руське військо.

Результат: Святослав був змушений укласти почесний мир з Візантією; зрікся завойованих земель на Балканах; зобов'язався допомагати Візантії у боротьбі проти арабів; війську Святослава належало повернутися на Русь.

Походи Святослава

Битва з печенегами (972 рік)

972 рік ― згідно з умовами миру, Святослав вирушив на човнах із Болгарії в Київ. Але шлях перегородили недавні союзники печеніги.

Головна мета: протистояти печенегам, захистити залишки ослаблої дружини.

Чекаючи допомоги, Святослав провів тут зиму. Але допомога не прийшла, і Великий князь зробив спробу прорвати блокаду.

Результат: печеніги хана Курі у нерівній битві руську дружину розбили, сам Святослав загинув у бою зі зброєю в руках.

Смерть

Князь Святослав Ігоревич помер у бою зі зброєю в руках навесні 972 року. Намагаючись піднятися по Дніпру, він потрапив в засідку печенегів на одному з дніпровських порогів і був убитий. За різними версіями, про наближення князя з нечисленною, пораненою в довгому поході дружиною і великою кількістю трофеїв, печенегів попередили болгари з Переяславця або візантійці, які хотіли помститися Святославу.

Цитата:

З Повісті минулих Літ: «Прийшов Святослав і у пороги, і напав на нього Куря, князь печенізький. І вбили вони Святослава, і взяли голову його, і з черепа його зробили чашу, окувавши череп його золотом, пили з нього...»

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятник князю Святославу в Києві на території МАУП (Межрегіональної академії управління персоналом). 2003 р. Скульптори – Олесь Сидорук, Борис Крилов. 

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятник князю Святославу Ігоровичу, на Пейзажній алеї Києва. 2004 р. Скульптор – Олександр Перегаменщик, архітектор – Костянтин Пергаменщик.

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятник Святославу Хороброму в Запоріжжі. 2005р. Скульптор – Вячеслав Кликов.

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятник в селі Старі Петрівці, Вишгородського району. 2008р. Скульптори – Олесь Сидорук, Борис Крилов, архітектори – Василь Климик, Петро Зікунов.

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятник в місті Серпухові Московської обл. 2014 р. Скульптор – Василь Селиванов.

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятник князю Святославу в Маріуполі. 2015р. Скульптор – Олександр Канібор (старший).

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятник Святославу Хороброму в Кропивницькому, на території третього полку спецпризначення. 2019р. Скульптор – Всеволод Бабюк.

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятний знак на о. Хортиця на ймовірному місці загибелі київського князя Святослава Ігоревича в 972 році.

Пам'ятники Святославу Ігоровичу

Пам'ятний знак у с. Микільське-на-Дніпрі у Солонянському р-ні Дніпропетровської обл. на ймовірному місці загибелі київського князя Святослава Ігоревича в 972 році. 

Значення Святослава Хороброго в історії України

Святослав Ігорович проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Київської Русі за рахунок приєднання до Києва земель в’ятичів (сучасні Смоленська, Московська, Тульська, Воронезька області РФ). За 10 років у походах і боях Святослав пройшов зі своїми воїнами 8 тисяч кілометрів і створив найбільшу імперію в Європі: вона займала територію від Балтійського моря до Каспійського.

Розгромивши Хозарію, Святослав зміцнив українську державність, завершив об'єднання східнослов'янських племен навколо Києва, утвердив провідну роль Русі на великих євро-азійських просторах, припинив работоргівельний хозарський промисел. Давньоруські війська не тільки покінчили зі своїм давнім і могутнім противником (хазари брали данину зі слов’ян ще до прибуття князя Олега до Києва), а й продемонстрували всьому світу свою надзвичайну силу, захопивши неприступні фортеці Ітіль і Саркел.

Одночасно з тим Святослав і його ближні дружинники отримали під свій контроль великий торговий шлях по Волзі з виходом на Каспій.

Святослав прославився як військовий лідер і полководець, якого боялися навіть у Візантії. Він був останнім з тих володарів Руси-України, хто не мав шкідливої звички чекати нападу ворога, а сам проголошували світові горде: «Іду на ви!». 

Ми повинні знати, що ще з часів правління Святослава Хороброго на нашій землі формувалися архетипи української національної ідеї, такі цінності, як: честь руської землі, руського воїнства, мудрість, патріотизм, мужність ― є найхарактернішими для цієї видатної особистості. «Тей не русин єси, хто за Русь загинути не готовий», — ці слова славного князя є чи не найліпшим формулюванням української національної ідеї.

АФОРИЗМИ від Святослава Хороброго

“Іду на ви”.

“Тей не русин єси, хто за Русь загинути не готовий”.

“Немає у нас звичаю рятувати себе ганебною втечею”.

“Або залишимося живі і переможемо, або помремо зі славою! ” 

“Мертві сорому не імуть (не знають), а втікши від битви, як поткнімося людям на очі?”

“Не посоромимо землі руської!”

Інформація

Інформація