Атаки на енергетичну інфраструктуру України

Шкода цивільному населенню

МОНІТОРИНГОВА МІСІЯ ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ (ММПЛУ)

РЕЗЮМЕ

З 22 березня до 31 серпня 2024 року збройні сили Російської Федерації здійснили дев'ять масштабних скоординованих атак на енергетичну систему України. Ці удари призвели до пошкодження або знищення об'єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії по всій країні, що суттєво знизило енергетичні потужності України.

Дефіцит електроенергії призвів до відключень по всій країні, що негативно вплинуло на системи водопостачання, каналізації, опалення, гарячого водопостачання, а також на охорону здоров'я, освіту та економіку загалом. З настанням зими, коли потреба в електроенергії зросте, наслідки цих атак будуть ще більш відчутними.

22 БЕРЕЗНЯ 2024 рік

Між 4:30 та 6:30 ранку 22 березня 2024 року збройні сили Російської Федерації випустили понад 150 боєприпасів по різних об'єктах, зокрема по електроенергетичній інфраструктурі України. Незважаючи на те, що українські збройні сили перехопили значну кількість з них, атака спричинила пошкодження або руйнування енергетичної інфраструктури щонайменше в дев'яти областях, що призвело до відключень електроенергії та перебоїв з опаленням і водопостачанням у деяких районах.

ДЕВ'ЯТЬ ХВИЛЬ АТАК

З березня по серпень 2024 року було здійснено дев'ять масштабних, комплексних і скоординованих атак на критичні об'єкти електростанцій, підстанцій та систем передачі електроенергії по всій Україні.

Внаслідок цих атак зазнали серйозних пошкоджень або були зруйновані енергетичні об'єкти у 20 з 24 областей, підконтрольних Україні.

За цей період ММПЛУ зафіксувала 36 атак на об'єкти електроенергетики: 25 атак на теплові електростанції (ТЕС) і комбіновані теплоелектроцентралі (ТЕЦ) у дев'яти регіонах; сім — на гідроелектростанції (ГЕС) у п'яти регіонах; два — на об'єкти відновлюваної енергетики в одному регіоні, і два — на заводи теплопостачання в двох регіонах.

Щонайменше 101 атака завдала шкоди об'єктам розподілу та передачі електроенергії в 17 регіонах.

Заяви як російських, так і українських органів влади, інформація від приватних і державних енергетичних компаній, відкриті джерела відео та фото, які були оцінені як достовірні та надійні, а також спостереження ММПЛУ під час візитів на місця вказують на те, що кожна хвиля атак включала численні високоточні крилаті та балістичні ракети, баражувальні боєприпаси та розвідувальні дрони, що координовано та синхронно вражали численні об’єкти електропостачання по всій країні.

Боєприпаси були запущені одночасно з кількох локацій за допомогою наземних, повітряних та морських платформ, що вимагало високого рівня планування та координації між кількома підрозділами російських збройних сил.

НЕГАЙНИЙ ВПЛИВ

Пошкодження об'єктів електроенергетичної інфраструктури

Внаслідок обстрілів було суттєво пошкоджено або зруйновано ключові електростанції та об'єкти електропередачі. Станом на червень 2024 року, 73% теплових електростанцій (ТЕС) та 20 гідроагрегатів перебували в неробочому стані через значні пошкодження.

Негайне відключення електроенергії, води, опалення та гарячої води

Атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури призвели до негайного відключення електроенергії в прилеглих районах, що в деяких випадках тривало кілька днів.

Наприклад, відключення електроенергії у великих містах, як-от у Харкові і Одесі, спричинило перебої у водопостачанні, центральному опаленні, громадському транспорті та телекомунікаціях на два-три дні.

У Харкові вийшла з ладу система повітряної тривоги, що змусило екстрені служби фізично обходити місто для попередження мешканців про загрози.

Дефіцит електроенергії по всій країні

Внаслідок неодноразових атак на українську електромережу суттєво зріс дефіцит електроенергії.

До травня 2024 року через дефіцит електроенергії по всій країні було введено постійні відключення електроенергії, оскільки мережа не могла задовольнити піковий попит.

У деяких районах, зокрема в Києві, щоденні відключення електроенергії тривали по 12 годин і більше. До кінця червня влада зосередилася на забезпеченні електроенергією прифронтових населених пунктів.

До липня 2024 року Україна втратила приблизно дев'ять гігават виробничих потужностей через атаки, що відбулися у 2024 році.

Втрати серед цивільного населення внаслідок атак

Внаслідок обстрілів загинули і були поранені цивільні особи, в тому числі працівники об'єктів електроенергетики.

НЕПРЯМІ І ДОВГОСТРОКОВІ НАСЛІДКИ

Окрім безпосередніх наслідків дефіциту електроенергії, непрямі наслідки дефіциту електроенергії вплинуть на цивільне населення по-різному.

Негативні наслідки триватимуть місяцями, а можливо, й роками, оскільки для ремонту потрібне технічно складне обладнання, яке потрібно замовити, виготовити та доставити, що потребує часу.

Наслідки ймовірно посиляться протягом наступної зими, коли холодна погода і коротший світловий день збільшать попит на електроенергію на 20-25%. Це призведе до ще більших розривів між споживанням та наявністю електроенергії, що спричинить додаткові перебої в постачанні.

Наскільки серйозно цивільне населення постраждає від перебоїв з електропостачанням взимку, залежить від кількох факторів. Якщо нові атаки призведуть до тривалих аварійних відключень, наслідки можуть бути серйозними.

Водопостачання

Системи водопостачання потребують електроенергії для розподілу води по домівках, підприємствах і промислових об'єктах. Мешканці багатоповерхівок без незалежних генераторів втрачають доступ до води та санітарії під час відключень електроенергії, оскільки електричні насосні системи, що подають воду на верхні поверхи, не можуть функціонувати без електрики. У випадку мінусових температур надземні труби в таких будівлях можуть замерзати без постійного водопостачання, що може призвести до пошкодження конструкцій.

Опалення

В Україні будинки опалюються різними способами, багато з яких залежать від електроенергії. Наприклад, близько 95% з трьох мільйонів мешканців Києва користуються централізованим теплопостачанням, яке постачається в багатоповерхівки за допомогою електричних насосів.

Крім того, значна частина тепла для централізованого теплопостачання виробляється на електростанціях, які використовують надлишкове тепло від генерації електроенергії для обігріву прилеглих будинків. Атаки 2024 року серйозно пошкодили або знищили кілька таких електростанцій, що призвело до відсутності альтернативного опалення в цілому ряді міст.

Управління каналізацією та системами санітарії

Управління каналізацією, системою санітарії та очищення води критично залежить від електроенергії. Якщо процес очищення стічних вод порушується, відходи потрібно відкачувати подалі від очисних споруд, щоб уникнути затоплення і пошкодження основного обладнання. Це може призвести до переповнення вулиць нечистотами або скидання неочищених стічних вод у відкриті водойми, як-от у Дніпро.

Охорона здоров'я

Перебої в електропостачанні та пов'язаних інфраструктурних системах мають значний вплив на здоров'я населення. Лікарні та медичні клініки залежать від електроенергії для роботи життєво важливого медичного обладнання та процедур, а також для зберігання ліків в холоді.

Порушення роботи систем водопостачання, опалення та водовідведення, описані вище, створюють серйозні ризики для здоров'я цивільного населення.

Освіта

В Україні 1,7 мільйона дітей частково або повністю навчаються онлайн через ризики безпеки, пов'язані з конфліктом. У липні 2024 року за оцінками ЮНІСЕФ, через перебої в електропостачанні щомісяця втрачалося від 78 до 311 мільйонів годин навчання. Сукупний вплив бойових дій та дефіциту електроенергії негативно позначається на можливостях дітей отримувати якісну освіту.

Економіка

Атаки на енергетичні об'єкти та дефіцит електроенергії, що виник унаслідок цього, негативно вплинули на українську економіку. Це проявляється у зниженні очікуваного валового внутрішнього продукту, збільшенні споживчої та виробничої інфляції, зростанні вартості електроенергії, а також втраті доходів від бізнесу та податків від енергетичних об'єктів. Повний обсяг економічного впливу, включаючи наслідки для зайнятості, малого бізнесу та рівня бідності, ще не повністю оцінений.

Довкілля

Атаки на електростанції та пов'язані з ними відключення електроенергії завдали як прямої, так і непрямої шкоди навколишньому середовищу, масштаби якої ще не повністю зрозумілі. Атаки на теплові та комбіновані теплоелектростанції викликали великі пожежі, які важко загасити, і викиди небезпечних хімічних речовин у повітря. Збільшення використання дизельних генераторів у великих і малих містах також сприяє локальному забрудненню повітря.

Вплив на вразливі категорії населення

Відсутність електроенергії непропорційно шкодить групам з особливою вразливістю, зокрема людям старшого віку, особам з інвалідністю або маломобільним групам населення, а також малозабезпеченим сім’ям та внутрішньо переміщеним особам. Маломобільні або люди з порушенням руху, а також люди старшого віку, які проживають у багатоповерхових будинках, фактично потрапляють в пастку, коли ліфти зупиняються через відключення електроенергії. Медичні та інші державні послуги стають обмеженими для осіб з порушеннями руху, коли ліфти не мають генератора. Жінки, які зазвичай виконують більшу частину роботи по догляду, ймовірно, беруть на себе додаткові обов’язки щодо опіки за вразливими особами.

Переміщення

Погіршення енергетичної ситуації сприяє як внутрішньому переміщенню населення, так і закордон. Переміщення населення закордон зросло в липні, коли по всій країні почастішали випадки відключення електроенергії. Люди, які виїжджали, називали перебої з доступом до електрики, води та опалення однією з головних причин свого переїзду.

Національний банк України прогнозує, що в 2024-2025 роках ще 500 000 осіб можуть переїхати через значні руйнування української енергетичної системи.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Міжнародне гуманітарне право ґрунтується на трьох основних принципах захисту цивільного населення та цивільних об’єктів: розрізнення, пропорційності і запобіжності. Атаки збройних сил Росії наелектроенергетичну інфраструктуру України, ймовірно, порушують усі три принципи.

Російській Федерації:

Негайно припинити напади на критично важливу для цивільного населення України інфраструктуру електроенергетики.

Українській владі:

Продовжувати зусилля з пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій і підготовки до зимового періоду, а також з довгостроковим стратегічним плануванням в сфері виробництва електроенергії та стабільності енергетичної мережі;
Приділяти постійну увагу та підтримку групам населення, які найбільше постраждали від дефіциту електроенергії, включаючи літніх людей, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

Міжнародній спільноті:

Підтримувати зусилля з ремонту та відновлення потужностей для виробництва та передачі електроенергії для задоволення коротко-, середньо- та довгострокових потреб населення;
Приділяти увагу та надавати гуманітарну допомогу населенню, яке постраждало від атак на енергетичну інфраструктуру, включаючи внутрішньо переміщених осіб;
Підтримувати зусилля щодо притягнення до відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, включаючи напади на об’єкти електроенергетичної інфраструктури.