Василь Сліпак

Вихованець хорової капели «Дударик»

Усе в житті було пов'язано зі співом. У 1983 році, коли йому було 9 років, старший брат Орест відвів до  Львівської хорової капели «Дударик» , де Василь співав по 1994 рік. Саме  Микола Кацал , керівник капели, став першою знаковою постаттю у творчості Василя Сліпака.

Становлення Василя Сліпака як оперного співака відбувалося в оточенні професіоналів, що є важливою складовою системи професійної підготовки, сприяє формуванню манери виконання і розвитку особистості.

Перший концерт з Ніною Матвієнко та тріо «Золоті ключі».

30 грудня 1988 року, у  Львівському театрі опери та балету ім. І. Франка  (тепер — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької) відбувся концерт хорової капели спільно з  Ніною Матвієнко  та тріо «Золоті ключі».

Другий концерт з Ніною Матвієнко та тріо «Золоті ключі»

14 січня 1989 року у  Колонному залі Київської Державної філармонії  відбулися концерти хорової капели спільно з  Ніною Матвієнко  та тріо «Золоті ключі».

Концерт «Дударика» із Людмилою Божко

Зокрема, 19 травня 1985 року з нагоди 300-річчя з дня народження Й. С. Баха у  Львівській обласній філармонії  відбувся спільний концерт «Дударика» із  Людмилою Божко  (сопрано), народною артисткою України, Наталією Свободою заслуженою артисткою України,  Володимиром Ігнатенком  (тенор), заслуженим артистом України.

1 і 2 лютого 1986 року спільні концерти «Дударика» із  Ніною Матвієнко , народною артисткою України, В. Ковальською та В. Півновим, лауреатами республіканських конкурсів.

Формування смаку і перша нагорода колективу.

Світогляд, смак майбутнього оперного співака формували репертуарні твори українських композиторів, котрі представляють «золоту добу» розвитку жанру хорового концерту a capella другої половини XVII — першої половини XVIII століття, а саме: концерти  Дмитра Бортнянського ,  Артема Веделя ,  Максима Березовського ;  колядки  і  щедрівки  в обробках українських композиторів —  Миколи Лисенка ,  Миколи Леонтовича ,  Кирила Стеценка ,  Олександра Кошиця . «Дударик» також виконував  «Stabat Mater»    Дж. Перґолезі ,  «Carmina Burana»    К.Орфа ,  Реквієм    В. А. Моцарта ,  IX Симфонію    Л. В. Бетховена , III Симфонію Kaddish («Каддиш»)  Л.Бернстайна  та безліч ораторіальних полотенДударик» записав ряд платівок, компакт-касет та компакт-дисків, а також десятки концертних програм на радіо і телебаченні. У 1989 році колективові була присуджена  Шевченківська премія .

Перший гастрольний тур В.Сліпака з капелою.

У червні-липні 1990 року капела із солістом В.Сліпаком вирушила у гастрольний тур містами  США  —  Детройт ,  Рочестер (Нью-Йорк) ,  Клівленд ,  Піттсбург ,  Філадельфія ,  Кергонксон  (виступ у центрі  Союзівка ),  Чикаго ,  Міннеаполіс , а також  Канади  —  Торонто ,  Реджайна ,  Саскатун ,  Тандер-Бей ,  Садбері , Паувел-Ривер,  Монреаль ,  Оттава .

Участь у Міжнародному хоровому фестивалі

«Дударик» узяв участь у Міжнародному хоровому фестивалі (2-8 липня) у м. Паувел-Ривер ( Канада ,  Британська Колумбія ) і 9 липня 1990 року у Міжнародному фестивалі у Ванкувері (Canada Place).

VI Всесвітній день молоді (1991) та Міжнародний фестиваль духовної музики «Gaude Mater» (1992)

У рамках VI Всесвітнього дня молоді 15 серпня 1991 року у  м. Ченстохові  (Польща) відбувся концерт капели «Дударик», на якому був присутній  Папа Іван Павло II .

1992 року «Дударик» брав участь у 2 Міжнародному фестивалі духовної музики «Gaude Mater», який відбувся з 1 по 6 травня у  м. Ченстохові  ( Польща ), виконав «Кант про Почаївську Божу Матір»  Миколи Леонтовича , колядку «Ой там на річці, там на Йордані», обробка  Кирила Стеценка , Херувимську пісню, ля мінор,  Артема Веделя ,«Алилуя»  Михайла Вербицького 

Список найпрестижніших концертних зал України та світу де побував молодий співак.

Василь Сліпак у складі хорової капели виступав у найпрестижніших концертних залах України і світу:  Національна опера України імені Тараса Шевченка ,  Національна філармонія України ,  Національний палац мистецтв «Україна» ,  Карнегі-Хол  ( Нью-Йорк ,  США , 1990)  собор Паризької Богоматері  ( Франція ), зал West Edmonton Mall ( Едмонтон ,  Канада ), Ванкувер Ейр Плейс ( Канада , 1990), Варшавська філармонія ( Польща , 1991, 1992, 1994),  Домський собор  ( Латвія ,  Рига ), а також у  Литві ,  Естонії  (1987, 1991),  Білорусі ,  Росії ,  Грузії ,  Молдові ,  Угорщині ,  Словаччині  (1993, 1994),  Австрії  (1993),  Італії ,  Ватикані ,  Бельгії ,  Нідерландах ,  Швейцарії  (1993).

Студентські роки

Попри рідкісний голос ( контртенор ), до Львівського Вищого державного музичного інституту імені М. В. Лисенка (тепер —  Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка ) вступив не відразу. Але він тоді багато виступав, гастролював. Познайомився із багатьма диригентами, композиторами —  Мирославом Скориком ,  Володимиром Сіренком ,  Ігорем Андрієвським , Артуром Микиткою.

Лише 1992 року став студентом класу сольного співу  народної артистки України  (1979), професора  Байко Марії Яківни , під керівництвом якої оволодів значним репертуаром із творів українських і західноєвропейських композиторів. Брав активну участь у студентських концертах, уже тоді вирізнявся як талановитий і перспективний виконавець. Навчаючись в інституті (1992—1996),продовжував концертну діяльність. Виконував твори  Дж. Каччіні , А. Фальконьєрі,  А. Скарлатті , А. Стефані,  А. Вівальді , А. Тенальї, Л. Вінчі, А. Страделли, А. Лотті,  В. А. Моцарта ,  М. Березовського  та інших композиторів.

Запрошення від оргкомітету одного з найбільших музичних фестивалів

1994 року старший брат, аспірант медінституту, перебуваючи на конгресі кардіологів у  Франції , познайомився з о.  Павлом Когутом , який скерував його до редакції  «Українського слова»  у  Парижі , де зустрів директора тижневика  Ярослава Мусяновича , доктора медицини. Професор, приймаючи Ореста у власній оселі, розповідав про культуру та паризьке життя, познайомив із композитором українського походження  Мар'яном Кузаном , наполегливо рекомендував залишити касету із записом Василя композиторові. За місяць Василеві Сліпаку надійшло запрошення від оргкомітету одного з найбільших музичних фестивалів у  м. Клермон-Феррані  ( Франція ).

«Гран-Прі France Telecom»

За три місяці Василь зумів до готової програми підготувати ще  «Страсті за Матвієм» , «Страсті за Йоанном»  Й. С. Баха ,  кантати   Г. Ф. Генделя . Виконував мовою оригіналу німецькі, французькі пісні, італійські  арії . На 10 Міжнародному конкурсі ораторії і пісні «Гран-Прі France Telecom» (1994) у м.  Клермон-Феррані  ( Франція ) був єдиним із конкурсантів, хто співав свої рідні пісні в обробці  Л.Ревуцького  та  М.Лисенка . Здобув Гран-прі й Гран-прі глядацьких симпатій.Дебют у  Клермон-Феррані  був справжньою сенсацією. Успішний виступ на конкурсі, прослуховування у відомих фахівців Паризької академії виявились вирішальними у творчій долі молодого співака, бо цим підтверджено оригінальність його голосу. І припинено до певної міри полеміку в  «альма матер» : чи варто співати одночасно і контртенором, і баритоном.

«Київ Музик Фест'94»

У рамках П'ятого Міжнародного українського музичного фестивалю  «Київ Музик Фест'94»  3 жовтня 1994 року у залі Будинку вчених  НАН України  у супроводі  камерного оркестру  «ARCHI» (диригент — Ігор Андрієвський) виконував камерну кантату  О.Козаренка  «П'єро мертвопетлює». Глядачі викликали В.Сліпака на біс, що на концерті сучасної камерної музики було вперше.

 «Два дні і дві ночі нової музики»

15 квітня 1995 року в  Одесі  на сорокавосьмигодинному музичному марафоні Першого Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва  «Два дні і дві ночі нової музики»  у присутності президента фестивалю професора  Бернгарда Вульфа , одного з визнаних лідерів «нової музики», проректора Вищої школи музики у  Фрайбурзі  ( Німеччина ), виконував  кантату   О.Козаренка  «П'єро мертвопетлює». Успіх повторився, як і у  Львові . Кантата звучала двічі.

«Класік-прем'єр»

У квітні 1995 року брав участь у телевізійній передачі «Класік-прем'єр», зйомки відбувалися у  Національному палаці мистецтв «Україна» . Виконував аріозо Керубіно з опери  В. А. Моцарта   «Весілля Фігаро»  у супроводі  заслуженого академічного симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України , диригент  Володимир Сіренко .

V Міжнародний фестиваль концертного мистецтва

1995 року брав участь у V Міжнародному фестивалі концертного мистецтва у  м. Жиліні  ( Словаччина ), де виконував програму з барокових арій у супроводі клавесину. Виступ-концерт тривав годину, упродовж якої прозвучало одинадцять творів.

Міжнародний молодіжний форум

16 травня 1995 року відбувся сольний концерт у Києві в рамках Міжнародного молодіжного форуму, у першому відділі якого прозвучала модерна музика, а в другому — бароко.

«Віртуози»

19 травня 1995 року слухачі мали змогу оцінити обдарування і вагомість оцінок унікального голосу Василя Сліпака на урочистому відкритті Міжнародного фестивалю музичного мистецтва «Віртуози», яке відбулося у Львівській обласній філармонії. Співак разом із капелою «Дударик» та Богданою Хідченко (сопрано) виступив у «Карміна Бурана» К.Орфа, в якій виконав відразу дві партії — смаженого лебедя (контртенор) і мандрівного монаха (баритон).

Концкрт Львів

23 червня 1995 року у концерті, що відбувся у Львівському залі органної та камерної музики, виконав уривок з опери Джуліо Каччіні.

«Контрасти»

Восени 1995 року на кінцевому концерті Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти», що відбувається у Львівській обласній філармонії, звучав оркестровий твір Ігоря Щербакова «Арія Пассіоне», в якому цитується арія «O, blüte nur, du, liebest Herz» зі «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха. За задумом, цю єдину на весь оркестровий твір вокальну фразу мала на кульмінації співати сопрано, яка мусила сидіти десь у глибині оркестру, неподалік роялю. Вийшло так, що мала заспівати Ольга Пасічник, проте вона чомусь не приїхала, і її замінив Василь. Ефект був надзвичайний, коли він раптово піднявся над оркестром і неймовірно драматично виконав свою фразу.

«Дідона й Еней»

У Львівському залі органної та камерної музики 8 та 10 грудня 1995 року хор (кер. — Ярослав Гнатовський) і оркестр Вищого музичного інституту імені Лисенка «Perpetuum Mobile» (музичний керівник та диригент — Георгій Павлій) виконали оперу «Дідона й Еней» Генрі Перселла. Серед солістів був гість з Великої Британії Джордж Ньютон Фітцджеральд у ролі Енея.

Серед солістів своєю експресивною манерою виконання і надзвичайним голосом (контртенор, до речі, єдиний в Україні) виділявся Василь Сліпак. Це була ексклюзивна подія для України— перше концертне виконання (мовою оригіналу в автентичній манері) в Україні опери «Дідона й Еней» англійського барокового композитора. Василь Сліпак виконав не одну, а відразу три арії: Відьмака (контратенор), Духа Меркурія (баритон) і Юнги (тенор).

Володіння мовами

Співак, окрім рідної, вільно володів багатьма іноземними мовами: італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською, польською, російською, що створювало можливість доступу до інформації, почуття свободи у спілкуванні з людьми, можливість кар'єрного зростання — вираження себе як частини світу.

У 1995 році виконував твори Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Й. Гайдна, Дж. Верді, Ж. Бізе, Ж. Оффенбаха, І. Стравінського, М. Мусоргського, О. Бородіна, Ю. Гальперіна.

«Das Treffen»

На запрошення Міхаеля Стріхаржа, відомого європейського скрипаля, педагога, мецената, у серпні 1995 р. разом із камерним оркестром «Академія» (Львів), під диригуванням Мирослава Скорика, взяв участь у 45 Міжнародному музичному молодіжному фестивалі «Das Treffen» (Байройт, Німеччина), виконав партію з опери К. Орфа «Бернауерін».Тоді ж М. Стріхарж організував зустріч Василя Сліпака із диригентом Даніелем Баренбоймом.

Творчий шлях. Гра любові і випадку»

В опері  м. Клермон-Феррана  вперше у Франції виконувалась комічна опера  П'єра Карле де Шамблена Маріво  «Гра любові і випадку». Василь Сліпак виконував головну чоловічу партію молодого юнака-скарбника Дуранте, виступаючи поряд із відомими французькими співаками Катрін Ешнер, Робером Куртасьйо, П'єром Тома. Прем'єра відбулася 31 грудня 1995 року і 1 січня 1996 року, викликавши велике зацікавлення французів. Вокальна майстерність Василя Сліпака дістала найвищу оцінку публіки.

Сольний концерт у Франції

Через кілька днів після тріумфу в опері виступив із сольним концертом, у якому прозвучала українська класика — арії з опер  Д.Бортнянського  і  М.Березовського , романси і солоспіви  Д.Січинського ,  Я.Лопатинського ,  М.Лисенка ,  С.Людкевича ,  М.Колесси . На біс виконав оригінальний твір  Еріка Саті  «Дафенейло», у якому поєднано звучання баритона й контртенора. Акомпаніатором виступив відомий паризький піаніст Бернард Леруа. Програма цього концерту наступного дня була записана на компакт-диск.

Реквієм В. А. Моцарта в опері.

Виконував Реквієм В. А. Моцарта в опері м. Клермон-Феррана, Парижі й місті Сен-Луї (Франція) у супроводі оркестру під керівництвом Жана-П'єра Ло Рі.

Запрошення ЮНЕСКО

20 квітня 1996 року на запрошення ЮНЕСКО разом із хоровою капелою «Дударик» брав участь в акції-посвяті 10-й річниці аварії на ЧАЕС — у соборі Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі) співав у концерті-реквіємі у присутності глав дипломатичних представництв, дипломатичного персоналу всіх іноземних посольств та місій, акредитованих у Франції.

6 Міжнародний фестиваль духовної музики «Gaude Mater»

1996 року брав участь у 6 Міжнародному фестивалі духовної музики «Gaude Mater», що відбувся з 1 по 6 травня у м. Ченстохові (Польща). У супроводі камерного оркестру Львівської обласної філармонії «Віртуози Львова», диригував Сергій Бурко, виконав 53 кантату (Schlage doch, gewünschte Stunde, BWV 53) Й. С. Баха,Stabat Mater Антоніо Вівальді.

Сьомомий міжнародний фестиваль «Віртуози»

Василя Сліпака запрошено до участі у Сьомому міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Віртуози», котрий проходив з 17 по 26 травня 1996 року у Львівській філармонії.

«Дні музики Краківських композиторів»

У рамках Міжнародного музичного фестивалю сучасної музики «Дні музики Краківських композиторів» 31 травня 1996 року разом з Ольгою Пасічник (сопрано), Валерієм Буймистером (баритон) брав участь у концерті у Сукеніце, концертній залі Національного музею польського мистецтва XIX століття (Краків, Польща). У супроводі камерного оркестру «Віртуози Львова» (диригент Роман Ревакович) виконав камерну кантату Олександра Козаренка «П'єро мертвопетлює».

«Золотоверхий Київ» «Мистецьке березілля. Музика»

У квітні 1997 року брав участь у шостому Міжнародному театральному фестивалі-лабораторії «Мистецьке березілля. Музика» (Київ).

У жовтні 1997 року на І фестивалі «Золотоверхий Київ» у залі Національної філармонії України хор Інституту мистецтв Національного педагогічного інституту імені М. П. Драгоманова (керівник — Людмила Байда) виконав композицію Віктора Степурка — театралізовану містерію-диптих «Супраментальний сон», що складається з 2-х ч.: «Павана (У місячних тонах)» і «Павана (У засніжених ланах)» для контртенора, баритона та жін. хору. На символічні вірші Олекси Трохименка (поет. псевдонім В. Степурка). Його перша частина «Павана у місячних тонах» — солісти Василь Сліпак і Микола Гобдич. Виконання здійснювалося у супроводі спеціальної хореографічної постановки.

Паризька національна опера

Ще дуже молодий Василь Сліпак у 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу  Паризької національної опери . Його голос дав змогу йому почати сольну кар'єру у Франції та Європі.

«Рояль у Ліоні»

У м. Ліоні (Франція) у 1997 році був учасником фестивалю класичної і джазової музики «Рояль у Ріоні».

Приз «Молода надія»

На Міжнародному пісенному конкурсі у м. Марманді (Франція) у 1998 р. отримав приз «Молода надія», брав участь у концерті переможців.

Навчальний центр Lyric

Продовжив студії у навчальному центрі Lyric Паризької національної опери (Франція), де співпрацював із Жаном-П'єром Бліве, найкращим педагогом із вокалу в Європі.Постійно вчився, мав потребу самовдосконалення. Його педагогами були: Бернар Лантель, Рашель Якар, Жан-П'єр Ло Ре.

Опера Бастилія

23 березня, 18 квітня 1998 року в Опері Бастилії виконав партію Ротного в опері «Євгеній Онєгін» П.Чайковського. 15 січня 1999 року в Опері Бастилії виконав партію Андреаса в опері «Кармен» Ж. Бізе. В Опері Бастилії у 1999 році виконав партії графа Чепрано («Ріголетто» Дж. Верді), Тріфона («Євгеній Онєгін» П. Чайковський), Стрежнєва («Хованщина» М. Мусоргський).

Опера Бастилія

13 вересня,15 вересня, 19, 22, 25, 28 вересня, 1, 15,18, 21, 24, 27, 29 жовтня і 1, 3 листопада 2001 року в  Опері Бастилії  виконав партію судового пристава графа в опері  «Ріґоле́тто»  Джузеппе Верді.

12 жовтня 2001 року виконував партію Стрежнєва в опері  «Хованщина»  М. Мусоргського, постановка  Опери Бастилії  (Франція).

10, 13, 15, 17, 20, 23, 27 грудня,2001 р., 8, 10, 12 січня 2002 р. виконував партію Стрежнєва в опері  «Хованщина»  М. Мусоргського, постановка  Опери Бастилії  (Франція).

31 травня, 26, 29 червня і 2, 5, 9, 12 липня 2002 року в  Опері Бастилії  виконав партію Андре з опери  «Кармен»  Ж. Бізе.

Участь в радіо Франс

Співав на «Радіо Франс»,у турне по Франції і за кордоном.

Російський центр науки і культури у Парижі

З нагоди святкування єдиного Дня російської мови у Російському центрі науки і культури у Парижі (2001) брав участь у концерті «Зізнання у коханні», виконував твори на вірші Олександра Пушкіна, музика Юлія Гальперіна

Місто Онфлер

Також у листопаді 2001 року був запрошений на кінофестиваль «Онфлер» (французький фестиваль, присвячений російському кіно), що відбувається у  м. Онфлер  (Франція).

Церква Сен-Мадлен (Париж).

Василь Сліпак виступив інтерпретатором ролей Ліндорфа, Дапертутто, Коппеліуса, Міракля у  «Казках Гофмана»  Жака Оффенбаха в  Мілані ,  Брешії ,  Комо ,  Кремоні  ( Італія ) у 2002 році. Цього ж року у супроводі оркестру під керівництвом Жана-П'єра Ло Рі виконав «Реквієм» Джузеппе Верді у церкві Сен-Мадлен (Париж).

 Місто Павія (Італія)

5 і 6 листопада 2002 року у театрі Фрешчіні, що у  м. Павія  ( Італія ), виконав партії Ліндорфа, Дапертутто, Коппеліуса, Міракля в опері  «Казки Гофмана»   Жака Оффенбаха .

Церква Святої Трійці у Парижі

У червні 2005 року у церкві Святої Трійці у  Парижі  виконав арію Диявола в «Жанна д'Арк на вогнищі»  Артура Онеґґера , під керівництвом Жана-П'єра Ло Рі, у супроводі великого симфонічного оркестру «Леополіс», художній керівник і диригент Мирослав Мигаль, а також ораторію в супроводі хору під керівництвом Карла Лоре.

Концерт класичної музики «Чоловік та Жінка»

У жовтні 2005 року брав участь у концерті класичної музики «Чоловік та Жінка», що проходив у рамках щорічного Фестивалю «Погляд з України» — «Regard d'Ukraine» (Париж та передмістя), який організувала асоціація «Проліски» («PROLISKY», Франція).

Театр «Аталант» у Парижі (Франція)

У травні 2006 р. в театрі «Аталант» у Парижі (Франція) відбувся концерт «Зізнання у коханні». Василь Сліпак у супроводі композитора Юлія Гальперіна виконував твори на слова Олександра Пушкіна.

 Театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької

У жовтні 2006 року у  театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької  та  Львівському будинку органної та камерної музики  брав участь у концертних програмах з нагоди 35-ліття від часу створення «Дударика».

Театр м. Валь-д'Уа́з і театр Роджера Барата м.Ербле (Франція).

Виконував головну партію в опері-балеті «Золота рибка» Юлія Гальперіна, світова прем'єра відбулася у листопаді 2006 року у театрі м.  Валь-д'Уа́з  і театрі Роджера Барата м. Ербле  (Франція).

Місто Вільбон-сюр-Іветт (Франція)

У січні-лютому 2007 року у культурному центрі  Жака-Бреля   м. Вільбон-сюр-Іветт  (Франція) виконував  Реквієм В. А. Моцарта . разом із хором церкви Марії Батіньоль ( Париж ), вокальним ансамблем «Cantasio» ( Париж ), хорами картезіанського монастиря  м. Со-ле-Шартре  ( Франція ),  м. Нозе  ( Франція ),  Жоскена Депре  м.  Вільбон-сюр-Іветт  ( Франція ) у супроводі симфонічного оркестру  університету Париж-Південь XI  на чолі із Мартіном Барралом

«Дударик» у Франції

У 1999 р. за ініціативи Василя й місцевої музичної компанії Erol у Франції (Париж, Ле Ман) із гастролями побувала хорова капела «Дударик». На концерті у столиці Франції хор під керівництвом французького диригента Жана-П'єра Ло Ре зі Сліпаком-солістом виконав франкомовну ораторію «Апокаліпсис за св. Іваном» Жана Франсе.

Опера Бастилія 1999—2001

У сезоні 1999—2000 р. 18, 23, 27 лютого і 1,4, 8, 11 березня 2000 р. виконував партію другого німецького генерала в опері «Війна і мир» С.Прокоф'єва, постановка Опери Бастилії (Франція), — одна з перших самостійних ролей молодого артиста у Паризькій національній опері. Співав на одній сцені із відомим українським оперним співаком Анатолієм Кочергою, який виконував партію маршала Михайла Кутузова

21 березня 2000 року в Опері Бастилії виконав партію Андре в опері («Кармен» Ж.Бізе).

У сезоні 2000—2001 р. 24, 26, 29 жовтня і 1, 4, 7, 9 листопада 2000 р.виконав партію другого німецького генерала в опері «Війна і мир» С.Прокоф'єва,  постановка Опери Бастилії (Франція).

концертний тур Європою

У 2008 році Василь Сліпак розпочав великий концертний тур  Європою . 25 лютого 2010 року в українському посольстві у Франції відбувся вечір пам'яті на пошанування видатної української та австрійської оперної і концертно-камерної співачки  Ірини Маланюк . На ньому у виконанні Василя Сліпака звучали арії   Вагнера   та   Верді . 

На концерті 12 лютого 2011 року у Палаці Тюїльрі, залі Маршалів,  м. Аваллона  (Франція) разом із співачкою Перрін Мадоеуф (сопрано) Василь Сліпак спричинив аншлаг.

ООН

В Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО, в Парижі в 2011 році у виконанні співака звучала  симфонія  № 9 Ре мінор    Бетховена у супроводі Міжнародного оркестру Парижа. А у вересні того ж року Сліпак став фіналістом щорічного прослуховування молодих оперних співаків «Нові голоси», організованого Французьким центром ліричної промоції.

Міжнародний оперний конкурс Armel

4-й Міжнародний оперний конкурс Armel проходив 8 травня 2011 року у Нью-Йоркському Davenport Studios. В ньому взяв участь і наш співвітчизник. Журі визначило 30 кандидатів, серед яких був і Василь Сліпак, на головні ролі в 5 постановках опер, вистави яких відбулися на провідних театральних сценах  НьюЙорка  ( США ),  Кракова  ( Польща ),  Сегеда  ( Угорщина ),          Плзеня  ( Чехія ) та у  місті  Біль  ( Швейцарія ).

В угорському місті  Сегеді  за участю 30 співаків із 11 країн 29 травня 2011 року відбувся другий тур конкурсу. Учасники виконували твори (за власним вибором) у супроводі фортепіано. Василь Сліпак, разом із сімома учасниками, виборов право участі у фіналі конкурсу, який тривав із 6 по 15 жовтня 2011 р. У  Краківській Опері  ( Польща ) 10 жовтня він виконав партію Смерті в опері Віктора Ульманна «Атлантіс» («Імператор Атлантиди»). За виконання цієї партії журі присудило Василю Сліпакові основний приз конкурсу «Найкращий чоловічий голос».

участь у концерті переможців

15 жовтня 2011 року він брав участь у концерті переможців конкурсу, виконуючи арію Тореадора з опери  «Кармен»   Жоржа Бізе . 

Відео Арія тореадора

Участь в 200-річному ювілеї генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка

9 березня 2014 року  у  соборі святого Володимира Великог о в Парижі  Василь Сліпак узяв участь у святкуванні 200-річного ювілею генія українського народу  Тараса Григоровича Шевченка . Спільно з хором він виконав старовинний кант (XVII ст.) «Ой зійшла зоря» (Почаївська дума). В репертуарі  співака були провідні партії з багатьох опер видатних європейських композиторів. Проте найулюбленішою у нього  була партія Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст», написаної за однойменним твором Йоганна 

Вольфганга Гете. 

Відео Арія Мефістофеля

Полонив глядачів

Василь Сліпак полонив глядачів своєрідним голосом та вокальною культурою. Йому, зазвичай, легко вдавалось заволодіти увагою аудиторії, вразити її, викликати у неї найширшу гаму емоцій — здивування, зітхання, радість, захоплення. Він був природний, артистичний на сцені. Йому притаманні були культура голосу і досконала сценічна гра. За своїм музично-естетичним розвитком під час навчання Василь Сліпак ішов далеко попереду всіх студентів.

Унікальний голос

Унікальний голос співака надзвичайно гармонійно поєднувався із його статурою. Він – високий на зріст, привабливої зовнішності, по-французьки галантний – все це викликало адекватну реакцію слухачів. Школа, культура, техніка — це для нього було понад усе. Василь проявив себе вдумливим талановитим музикантом.

Про Василя французькі ЗМІ у 1994 році

«Він дарує винятковий, рідкісний, нечуваний спів. Після першого року навчання Сліпак утвердився, як живе вокальне чудо. Багато хто з професорів вокалу мріяв би мати його хоч раз у своєму класі. Надзвичайно обдарований , володіє тонким, вміло безмежним, що просто зводить з розуму — вібрато — сповненим могутньої сили, що невідомо як вміщається у такому молодому співаку. Ніхто, здається, так не зумів би. Саме йому публіка віддала свій приз.» (так писали про Василя французькі ЗМІ у 1994 році).

Його голос відносно інтонаційної, вокальної культури — дуже гнучкий, тому, що він природний. Він створений нашою українською природою

На початку 90-х

Відразу після проголошення незалежності, Василь Сліпак із братом Орестом, солідаризуючись із людьми з особливими потребами, були серед перших, які долучилися до руху  «Віра і світло» , спільнота «Веселка», що утворилася при храмі св. Володимира і Ольги у Львові. 

Під час Революції гідності

Під час  Революції гідності  мав контракт в Опері — не міг прибути до  Києва . Та з початком  Євромайдану  очолив волонтерський рух — координував у  Франції  громадські акції, спрямовані на підтримку України. Співак став активним учасником усього, що відбувалося в діаспорі: підтримав Паризький Євромайдан, який триває від 24 листопада 2013 року. 24 листопада в  Парижі  на площі Прав людини ( Трокадеро ) навпроти  Ейфелевої вежі  відбулася акція на підтримку Євромайдану в Україні. На заклик  Репрезентативного комітету української громади Франції  з Парижа та інших міст Франції близько 300 осіб вийшли на мітинг під прапорами України та ЄС.. Очолив волонтерський рух і координував у Франції акції на підтримку України. Постійно відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, збирав гроші, влаштовував благодійні концерти.

Акції проти російської агресії у Франції

5 березня 2014 року провів у Парижі чергову людну маніфестацію проти агресії Росії. За ініціативи активістів Об'єднання Євромайдан Париж, українці пікетували Міністерство закордонних справ Франції із закликами до дипломатів, спонукати світову спільноту, залучити всі можливі дипломатичні, економічні, інформаційні та інші засоби для припинення загарбницького втручання Росії у внутрішні справи України.

5 червня 2014 року неподалік будівлі  Національної асамблеї Франції  українські, сирійські й російські активісти провели акцію протесту проти візиту Путіна до Парижа. Організаторами з української сторони були учасники Паризького «Євромайдану», котрий став уже 41-м у французькій столиці. Вів мітинг Василь Сліпак. 

«Євромайдан Бордо»

Був серед активістів ініціативи «Євромайдан Бордо» («Collectif Euromaidan Bordeaux»), які, створивши відповідну петицію, у грудні 2015 р. домоглися скасування показу російського фільму «Крым. Путь на Родину», що розповідає про анексію півострова. 

«Stop Putin War in Ukraine!»

10 червня 2016 року організував Міжнародний марш «Stop Putin War in Ukraine!», в якому взяли участь близько 30-ти країн світу. Акція мала великий вплив на рішення про продовження санкцій  Європейського Союзу  проти  РФ .

Акція «Stop Putin's War In Ukraine» пройшла у десятках міст світу

«Opera friends for children/Оперні виконавці — дітям»

З метою пояснення французькій аудиторії мовою мистецтва ситуації в Україні й зібрати достатньо грошей на допомогу дітям жертв війни, щоб надати притулок, нагодувати та запропонувати їм якомога більше підтримки 12 липня 2014 року Василь Сліпак спільно з колегами, відомими європейськими оперними співаками, а саме: Ґоша Ковалінська (мецо-сопрано), Ґійом Дюссо (бас), Тьєрі де Марслі (тенор) створив Фонд «Opera friends for children/Оперні виконавці — дітям», гуманітарну некомерційну організацію.

Співаки організували й провели серію концертів, всі кошти від яких перераховані на потреби дітям. Кожен музикант, співак і диригент працює безкоштовно.

Перший концерт на допомогу українським дітям відбувся 9 листопада 2014 року у соборі м.  Сен-Жені-Лаваль  (Франція).В інтерпретації Марджорі Маурі (сопрано), Гоші Ковалінської (мецо-сопрано), Тьєрі де Марслі (тенор), Василя Сліпака (баритон), Ґійома Дюссо (бас) прозвучав Реквієм, ре мінор, Op. 48 Ґабріеля Форе у супроводі Андрія Шевчука (фортепіано). 

Благодійна організація «Українське братство»

У Парижі 21 грудня 2014 року разом із друзями вшанував пам'ять 17 полеглих бійців 40 батальйону ЗСУ. Блакитно-жовті стрічки з прізвищами загиблих героїв причепили до новорічної ялинки, подарованої Москвою і встановленої навпроти  собору Паризької Богоматері . Цього дня створив благодійну організацію «Українське братство/Fraternité Ukrainienne», яка й понині допомагає українським захисникам.

Українське братство організовувало благочинні концерти та ярмарки, збирало пожертви громади на допомогу фронту під час українських мітингів та демонстрацій. На гроші, зібрані на одному з мітингів у січні 2015 року, Василь зорганізував купівлю машини «Форд» для  «Правого сектора» . , на наступному — повний комплект одностроїв та взуття для добровольчого батальйону «Карпатська Січ». Спільно з піаністкою Людмилою Чичук 25 березня 2015 року організував у Парижі концерт на підтримку батальйону ОУН.

9 травня 2015 року у Паризькій церкві  Сен Мері  Василь Сліпак організував, під егідою «Fraternité Ukrainienne/Українського братства», благодійний концерт української та класичної музики «Ми можемо! Ми зробимо!» У ньому взяли участь українські митці, які працюють у Франції: сам Василь Сліпак, а також — Олександр Куконін, Андрій Малахов, Олександра Діденко, Ольга Дубинська, Олександра Майєт та Ірина Кушлярук. 

Перша участь у війні на Сході України

Уперше поїхав на війну у травні 2015 р. Пробув там понад місяць. Опановував спеціальність кулеметника. Улюбленою партією Сліпака була арія Мефістофеля з "Фауста". Тому і вибрав собі позивний "Міф". Брав участь у боях за Піски поблизу Донецького аеропорту та Авдіївку в складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону ДУК "Правий Сектор" — не через політичні переконання, поїхав туди, де брали добровольців. Повернувся пораненим.

Друга поїздка на фронт

Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у  с. Водяне  під Маріуполем, на лінію зіткнення. У жовтні повернувся до Парижа.

Третя участь у війні на Сході Україги і загибель Василя

Улітку 18 червня  2016  року втретє поїхав на  Донбас , щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на півроку.

"Ми з ним воювали на передовій наприкінці весни і влітку 2015-го під Пісками. Він брав участь у боях, відлучався на концерти і потім знову повертався на фронт", - каже побратим Василя з 7 батальону ДУК Григорій Півоваров. - "І не тільки воював, а й хлопцям надсилав багато допомоги. Це нічого, що Вася був не професійний військовий, а артист - навчитися воювати, коли любиш свою країну, не складно, головне бажання і віра. Він на своєму прикладі показав, що таке любити Батьківщину по-справжньому. До речі, воїн з нього вийшов хороший. А ще він співав нам інколи

Але  29 червня   2016  року, виконуючи бойове завдання, загинув у бою близько 6:00 від ворожої кулі калібру 12.7 мм, яку випустив  снайпер  з великокаліберної гвинтівки.

Василь Сліпак ціною власного життя врятував побратимів. Українські захисники відбили атаку російських збройних формувань на  смт Луганське  ( Бахмутський район   Донецька область ) з боку міста  Дебальцеве  та перейшли у контрнаступ, посунувши противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу  с. Логвинове .

Заступник командира добровольчого батальйону ОУН Борис Гуменюк прокоментував інформацію, яка поширюється в соцмережах, про ймовірний наступ українських військ під Дебальцевим, зокрема, про бої у Логвиновому: "Мені хотілось би думати, що смерть друга "Міфа", Василя Сліпака, стала своєрідним каталізатором, що хлопці зайняли панівні висоти, які треба було давно зайняти, звідки ворог по нас бив і звідки ми тепер будем бити по ворогу"

Прощання зі співаком

30 червня 2016 року у м. Дніпрі відбулося прощання із В.Сліпаком. На жалобну церемонію в обласній лікарні імені І. І. Мечникова прийшли сотні людей

 Відспівав Василя Сліпака протоієрей УПЦ КП о. Дмитро Поворотний. Після прощання тіло співака доправили до Львова.

1 липня 2016 року поминальне богослужіння, яке очолив Преосвященніший владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ, відбулося в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Тисячі львів'ян прийшли попрощатись із Новітнім Героєм України, всесвітньо відомим оперним співаком. Разом з архиєреєм за упокій душі Героя молились: о. Степан Сус, настоятель Гарнізонного храму та Голова Центру Військового Капеланства ЛА УГКЦ, о. Богдан Прах, ректор Українського Католицького Університету, військові капелани та священнослужителі ЛА УГКЦ, духівництво РКЦ та УПЦ КП.

 Василя Сліпака поховали на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76.

Василя Сліпака поховали на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76.

Пам'ятник на могилі

22 листопада 2018 року на Личаківському цвинтарі завершили встановлення пам'ятника на могилі Героя України Василя Сліпака. Замовник — управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації. Виконавець — ФОП Володимир Криськів із командою. Художнє оформлення — п. Андрій, обробка гранітної поверхні піскоабразивною сумішшю з повітрям під тиском, виготовлення напису під сусальне золочення, та Володимир Степаник, робота із сусальним золотом. Пам'ятник виготовлений із танського граніту, родовище якого знаходиться біля с. Танське, Уманський район, Черкаська область.

Освячення пам'ятника відбулось 29 червня 2019 року. Вшанувати пам'ять героя в річницю загибелі на Личаківський цвинтар прийшов п'ятий президент України Петро Порошенко.