For the English version, please use the following  link .

[Цю сторінку було створено на початку існування ініціативи екстреного архівування Телеграм-архів війни. Інформація на ній застаріла. Актуальну інформацію можна переглянути за посиланням:  telegram.lvivcenter.org ]

Ми документуємо те, як українці дізнаються, проживають та діляться через Телеграм свідченнями про війну.

Це екстренне архівування (emergency archiving) має на меті зібрати та впорядкувати інформаційні потоки, які можуть швидко зникнути через свою нетривку цифрову природу.

Ми готуємо архів, який допоможе нам говорити про війну, коли ми зможемо говорити про неї в минулому часі.

Запитання-відповіді

Що таке Телеграм-архів війни?

Ми документуємо, як українці дізнаються, проживають та діляться у Телеграмі свідченнями про війну. Ми зберігаємо на наших серверах потоки повідомлень та аудіовізуального контенту з переважно українських каналів та чатів, опублікованих з 24 лютого 2022 року. Після опрацювання та структурування матеріалів, буде створена та опублікована архівна колекція про війну.

Чому Телеграм?

Тому що з початком російського вторгнення в Україну, Телеграм набув популярності як комунікаційна та інформаційна платформа в українському суспільстві. Попри низку інших поширених соціальних мереж, ми вирішили зосередитися на Телеграмі з огляду на різке зростання його використання після 24 лютого. Наприклад, офіційний канал Володимира Зеленського з приблизно 65 тис (24.02) підписників зріс до 1,5 млн (10.03). Низка каналів та чатів були створені у зв’язку з війною. Суттєво збільшилася  кількість завантажень  додатку Телеграму. Повідомлення з інших соціальних медіа, ЗМІ та органів влади активно поширюються в Телеграмі, що дозволяє говорити про широку репрезентативність інформаційного ландшафту.

Це відрізняє український сегмент від специфіки в інших країнах, де ця платформа передусім трактується як середовище для поширення теорій змови та комунікації для крайніх правих ( Нідерланди ,  США ,  Німеччина ). В Україні використання Телеграму суттєво ширше. Його популярність теж підтверджує низка свідчень, зібраних журналістами ( NPR ,  The Record ,  The New York Times ,  Time ,  Wired ,  The Conversation ). Дослідження Київського міжнародного інституту соціології на замовлення "Опори"  свідчить  про те, що у перші два місяці війни по новини до соціальних мереж зверталися 76,6% українців, а Телеграм був найпопулярнішою з них (65,7%).

Використання телеграм-чатів для оперативної координації дій дозволяє документувати горизонтальну комунікацію у професійних середовищах та громадах. Про документаційну, а також історичну цінність архівування такого роду каналів може свідчити  матеріал  Бі-Бі-Сі Україна про жахіття перебування під окупацією в Бучі.

Що є в архіві?

Ледь не все (хоча, звісно, не все). Спектр заархівованих каналів та чатів дуже широкий: локальні та всеукраїнські волонтерські групи для координування гуманітарної допомоги, чати евакуації, пошуку житла, повідомлення про зниклих безвісти, інформування про повітряні тривоги, міські канали та місцеві проблеми в районах бойових дій та на окупованих територіях, персональні щоденники, блоги та мистецькі рефлексії, гумор та меми, експертна аналітика, документування перебігу бойових дій та знищень, політичні спільноти, повідомлення органів місцевої та центральної влади, збройних сил, ЗМІ, а також російська урядова пропаганда та проросійські канали і чати.

Телеграм не лише відображає перебіг війни — тут теж тривають бойові дії. Із перших днів вторгнення саме на цій платформі був створений чат-бот для того, аби населення повідомляло ЗСУ про переміщення та позиції російських військових. Окрім того, білоруські активісти регулярно моніторять дії російських військових у Білорусі та повідомляють про повітряні атаки на Україну. З іншого боку, Телеграм активно використовують для проведення інформаційних та пропагандистських кампаній, а також координації кібератак, публікації здобутих баз даних та персональної інформації.

До нашого архіву потрапляють усі текстові та голосові повідомлення, зображення, аудіо-, відео- та інші типи файлів. Ми вже архівуємо близько 2000 каналів та чатів. Загальний обсяг даних сягає близько 15 терабайт і надалі зростає.

Попри доволі широку рамку, наші фокуси змінюються. Деякі канали ми перестали архівувати, деякі архівуємо з меншою пріоритетністю. Додаються нові тематичні фокуси. Основним пріоритетом є місцеві та галузеві канали і чати, що дозволяють побачити інформаційний ландшафт з перспективи місцевих жителів, а також вийти за розуміння війни як виключно ведення збройних бойових дій чи офіційних та журналістських повідомлень.

Попередньо сформувалися такі тематичні колекції: 1. Офіційні та державні канали / загальноукраїнські медіа 2. Міські та регіональні канали і чати 3. Кордон 4. Біженці 5. Внутрішньо переміщені особи 6. Волонтерські групи 7. Медична, психологічна консультація/допомога 8. Військові підрозділи 9. Військові / політичні блоги 10. Військова мобілізація 11. Мобілізація в ордло 12. "Часткова" мобілізація в рф 13. ІТ-середовища / Інформаційні та кібератаки 14. Бази даних і списки 15. OSINT / Аналітика 16. Інфраструктура 17. Персональні блоги / Воєнні щоденники / Мистецькі рефлексії 18. Пропаганда / фейки 19. Окуповані території 20. Російські волонтерські групи 21. Прикордонні регіони рф 22. Білорусь 23. Економіка 24. Аграрії 25. Їжа та гастрономія 26. Цифровий маркетинг і медіа 27. Війна та гендер 28. Культура 29. Релігія 30. Діти 31. Освіта 32. Спорт 33. Гумор 34. Правозахист 35. Люди з інвалідністю 36. Екологія, тварини 37. Іноземні канали/чати про війну

Разом з тим, ми усвідомлюємо наші обмеження та нездатність створити універсальний архів, який охопить усі аспекти нашої воєнної реальності. Тож ми зосереджуємося на тих темах та у той спосіб, який є доступним з огляду на наш досвід, професійну оптику та розуміння контексту.

Як все почалося?

Із початком війни ми всі намагалися зрозуміти, в чому можемо бути корисними. Передусім такими стали безпекові та гуманітарні проекти, до яких Центр міської історії інституційно, а також його працівники індивідуально почали долучатися (створення  прихистку  для людей в потребі, а також започаткування  стипендій для науковців ). Згодом виникло запитання, як ми теж можемо бути корисними професійно. Це нас спонукало започаткувати кілька ініціатив з документування війни, які вилилися у чотири напрямки —  візуальні матеріали, усні свідчення, персональні щоденники, веб-архівування (детальніше про усі ці ініціативи  тут ). Передусім ми почали зберігати веб-сайти різних місцевих медіа та ініціатив. Втім доволі швидко виникло розуміння, що однією з найбільш насичених платформ є Телеграм. Після консультацій з кількома фахівцями з веб-архівування стало зрозуміло, що ці потоки меншою мірою потрапляють у фокус дослідників та архівістів. Спершу ми вирішили зосередитися на документуванні каналів, пов’язаних у широкому розумінні з інформаційними та кібервійнами. Згодом проект почав розширюватися новими темами. З появою більших серверних потужностей та бюджетної підтримки, до цієї роботи долучилися інші. Відтак кожен з архівної групи стежить за певною темою чи регіоном.

Як ці матеріали збираються?

Ми використовуємо можливість зберігати історію каналів та чатів, яку  надає  сам Telegram. Група з кількох людей регулярно перевіряє оновлення у кожному з каналів та поетапно зберігає їх на наші сервери. Усі матеріали зібрані в форматі HTML. Такі файли можна відкрити у будь-якому браузері та переглядати їх як звичайну новинну стрічку. Також, їх можливо конвертувати у формат веб-архіву WARC.

Так виглядає можливість експорту даних з Телеграму

У подальшому ми плануємо створити базу даних та емулятор Телеграму для наскрізного перегляду усього архіву. Ми також хочемо зробити мапування заархівнованих каналів, щоби чіткіше простежити їхні зв’язки в загальній мережі телеграм-каналів.

А як щодо етичних та правових питань?

Ми не архівуємо приватні чи гіперлокальні чати (приватні переписки, чати будинків, ОСББ тощо) — лише публічні канали та групи, до яких можна вільно приєднатися. Наскільки нам вдалося з’ясувати, збереження та впорядкування цих матеріалів з метою архівування  не порушує законодавства  про авторські права чи  політику приватності  Телеграму.

Втім, нас турбують юридичні та етичні питання щодо збережених цих матеріалів. Тому архів не буде доступним до тих пір, поки ми не підготуємо відповідний протокол щодо авторського права, персональних даних, відображення жорстокості та насилля, а також правил використання архіву. Якщо ви маєте досвід у цій сфері та можете запропонувати методологічну підтримку, просимо  зв’язатися з нами .

Ось деякі з наших думок щодо цього:

  1. Передусім ми хочемо виключити можливість будь-якого подальшого використання архіву з метою отримання персональних даних (personal identifiable information). Окрім того, ми прагнемо виявити та належним чином промаркувати вміст, що містить сцени насилля, жертв військових злочинів, рештки людей і тварин.
  2. Як тільки ми випрацюємо належну політику, ми плануємо поінформувати адміністраторів та учасників заархівованих каналів та чатів про нашу ініціативу, та узгодити можливість його використання. Ми також створимо можливість видалити матеріали з архівних колекцій у будь-який момент в майбутньому.
  3. Доступ третіх сторін до архіву (або окремих його частин) буде можливий лише після попередньої реєстрації та окреслення намірів його використання.

Що далі?

Ми поділили роботу над цим архівом у декілька етапів: збереження, впорядкування та удоступнення, інтерпретація.

Оскільки канали зникають (деякі з них не існують вже сьогодні), а соціальні мережі за своєю суттю мають крихку та ефемерну природу, нашим пріоритетом на сьогодні є екстренне архівування — оперативне збереження видимих нам інформаційних потоків про війну. 

До наступного етапу належить опрацювання — структурований опис наявних матеріалів, підготовка метаданих, оформлення етичних та юридичних протоколів роботи з архівом, підготовка звіту про сам процес та контекст архівації. Для цього ми плануємо низку  методологічних семінарів  з експертами у галузі цифрових архівів, веб-архівування, дослідниками соціальних медіа тощо. Під час цих розмов ми сподіваємося випрацювати більш чітке розуміння усіх ризиків та переваг публікації цього архіву. За останніми новинами можна стежити на сторінках  Центру міської історії . 

На третьому етапі нашої роботи ми хочемо підготувати інфраструктуру для роботи з архівом та, можливо, інтерфейс-емулятор Телеграму, який дозволить третім особам отримати доступ та самостійно працювати з матеріалами. Це буде той вимір нашого архіву, який повинен допомогти наблизити людині контекст, в якому вміст каналів був створений. Окрім того, ми роздумуємо над можливістю аналізу та візуалізації зібраних даних. Можливо, для цього ми підготуємо доступ через API чи відкриті набори даних.

Окрім того, ми хочемо започаткувати розмову з дослідниками широкого спектру дисциплін про можливості аналізу та інтерпретації зібраного в цьому архіві матеріалу. Нам цікаво організувати серію подій, де ми зможемо представити контекст створення архіву, його вміст, а також обговорити напрямки дослідження з перспективи низки соціальних та гуманітарних дисциплін, а також мистецьких практик.

Втім перші спроби аналізу та інтепретації Телеграм-архівів вже виникають. Наприклад, одна з учасниць нашої архівної групи разом із студентами Університету Амстердаму брала участь у так званому data sprint, під час якого вони зібрали та опрацювали поширення російської пропаганди в Телеграмі. Результати їхньої роботи можна переглянути у блозі  Institute of Network Cultures . Хоч проект не був базований безпосередньо на матеріалах нашого архіву, він пропонує корисну й для нас дослідницьку методологію роботи з телеграм-каналами.

Як отримати доступ?

Поки що доступ у жоден спосіб неможливий з огляду на  етичні та юридичні питання , а також  поетапність роботи  над архівом. Пріоритетом на сьогодні є збереження матеріалів на наших серверах. Коли архів стане доступним, ми повідомимо про це додатково.

Як можна допомогти?

Передусім нас цікавить дискусія про методологію архівування вебу, соціальних мереж і, зокрема, Телеграму. Для цього ми спільно з Університетом Берна організували  серію воркшопів про цифрове архівування кризових подій . Якщо ви маєте бажання у якийсь спосіб долучитися до такого обговорення, просимо  контактуватися з нами  або долучатися до наших подій.

Також нам можна надсилати посилання на телеграм-канали, які на вашу думку, варті архівування. Передусім нас цікавлять місцеві та галузеві чати і канали, які розповідають про те, що відбувається у місті, де ви зараз безпосередньо перебуваєте, чи в середовищі, з яким ви спілкуєтесь.

Про інші варіанти допомоги ініціативам Центру міської історії можна прочитати  тут .

Учасники

Усі учасники цього архівного проекту, окрім працівників Центру міської історії, походять з окупованих раніше територій або ж змушені були покинути свій дім з початком повномасштабного російського вторгнення. Їхнє професійне запліччя походить з історичних дисциплін, журналістики та медіакомунікацій. З міркувань безпеки, ми вирішили поки що не розповідати про них більш детально.

Партнери та підтримка

Project is supported by the Center for Governance and Culture in Europe (University of St. Gallen)

Ми вдячні Niels Brügger (Aarhus University, NetLab), Anders Klindt Myrvoll (Netarkivet), Olga Hołownia та учасникам мережі International Internet Preservation Consortium, Marcin Wilkowski (Centrum Kompetencji Cyfrowych UW), Geert Lovink (Institute of Network Cultures) Marc Tuters, Stijn Peeters (Digital Methods Initiative, University of Amsterdam), Maciej Maryl (Centrum Humanistyki Cyfrowej Instytutu Badań Literackich PAN), Maria Drabczyk (Centrum Cyfrowe), Ad Pollé (Europeana), Migle Bareikyte, Tatjana Seitz (Universität Siegen), Valerie Schafer, Lars Wieneke (C2DH, University of Luxembourg), Антону Міщуку, Миколі Махортиху (University of Bern) за цінні прямі та опосередковані поради, рекомендації та консультування.

Фінансова підтримка: Center for Governance and Culture in Europe (University of St. Gallen), NEP4DISSENT, Körber Stiftung.

Інфраструктурна підтримка: Save the Ukraine Monuments (4CH Project), Amazon Web Services, Digital Methods Initiative (University of Amsterdam)

Публікації:

Презентації проєкту:

Серія онлайн-семінарів:

Організована у червні-липні 2022 року Університетом Берна у співпраці з Центром міської історії та Університетом Цюриха (більше деталей за  посиланням )

Семінари цифрової історії:

Цьогорічна програма Семінарів з цифрової історії від Центру міської історії Центру урядування та культури в Європі Університету Санкт-Галлена пропонує серію подій для обміну думками та обговорення спроб цифрового архівування, які виникли у відповідь на кризові події в Україні та світі (детальніше за  посиланням ).

Документуючи катастрофи: архівування і творення історії із залученням громади | Джеймс Смітіс, Пол Міллар

Архів війни: Docudays | Презентація Марії Цип'ящук

Зв'язатися з нами

Якщо ви хочете дізнаватися про оновлення, запрошуємо підписатися на розсилку на сайті  Центру міської історії .

Координатор проєкту: Тарас Назарук, t.nazaruk@lvivcenter.org.ua

Так виглядає можливість експорту даних з Телеграму

Project is supported by the Center for Governance and Culture in Europe (University of St. Gallen)