Цісар прибуває!
Візит Франца Йосифа до Львова у 1855 році

На час другого візиту Франца Йосифа до Львова тривала Кримська війна. І Австрійська імперія уже висунула вимогу Росії вивести армію з Молдовського князівства та Валахії. Отже ситуація була доволі напружена, хоча й не небезпечна.
Тому відвідини цісарем Львова 22-24 червня (проїздом через Галичину до Буковини) мали підкреслено мілітарний характер.
Чого чекали від візиту
Загалом з часу попереднього приїзду в 1851 році пройшло не так багато часу, тому принципово нічого не змінилося. Зрештою, сам візит став несподіванкою.
Організація та підготовка
Місцева влада повторювала, і навіть скорочувала, програму 1851 року. Як і минулого разу, важливим було забезпечити присутність на вулицях достатньої кількості вдячних підданих. Тому, окрім плану заходів, опублікованого в газеті, організації, установи та школи отримали вказівки зайняти відповідні ділянки тротуарів. Цікаво, що не вся програма була анонсована наперед, більше того — преса навіть не подавала опису відвідувань окремих закладів. Ймовірно, в зв’язку із непростою міжнародною ситуацією, замість розписування кожного кроку Франца Йосифа, часто обмежувалися коротким "відвідав військові заклади, фортифікації та шпиталі".

Портрет Франца Йосифа I, 1860 рік
Перебіг події
Зранку 13 червня, коли цісар перетнув кордон Галичини, про це сповістили гарматні залпи на горі Франца Йосифа. Там же, в присутності влади міста і краю, розмістили імператорський штандарт. Він майорітиме на горі аж до того часу, коли Франц Йосиф перетне кордон Буковини.
В день приїзду імператора, 21 червня, до Львова повернулися архикнязь Карл Людвіг (Karl Ludwig Joseph Maria von Österreich) та намісник Агенор Голуховський (Agenor Romuald Onufry hrabia Gołuchowski), який до того супроводжував цісаря по Галичині.
23 червня день знову розпочався на луках за Янівською рогаткою. О 6 ранку разом із Карлом Людвігом та офіцерами Франц Йосиф оглянув виступ піхоти. З 9:30 до 14:00 цісар інспектував фортифікації, військові заклади та шпиталі. З 14:00 приймав відвідувачів, а о 17:00 влаштував вже традиційний званий обід. Після трапези цісар знову відвідав театр — тепер його увазі представили польську програму.
Для польської шляхти візит цісаря на цей прийом був дуже важливим свідченням його прихильності та загалом вагомою подією, яку не можна було пропустити. Як писали в пресі, "багато хто поїхав на купелі, хтось на паризьку виставку, а хтось перебував в закордонних подорожах". Та, як тільки дізналися про приїзд Франца Йосифа, аристократи мусили терміново повертатися до краю.
25 червня, о 6 ранку Франц Йосиф вирушив у напрямку Золочева і Тернополя. Вся еліта, яка зустрічала його під намісництвом 21 червня, з-під намісництва і проводжала. Прості піддані вишикувалася від резиденції вздовж вулиці Личаківської. Вихованці шкіл для сліпих і для глухонімих на Личаківському передмісті разом з викладачами вийшли провести імператора перед своїми закладами. А біля тріумфальної арки на Личаківській рогатці рада ґміни, магістрат та частина громадян дякували "за щастя, яке прийшло з присутністю" цісаря.
Що відвідав цісар
Місця з візиту цісаря 1855 року (натисніть, щоб побачити назву місця)
Наслідки візиту
Цього разу, на відміну від 1851 року, урядова газета прямим текстом писала про "шляхту", а не про "стани" чи "становий сейм". Зрештою, саме "чаювання" на Високому Замку свідчило про покращення стосунків віденського двору з польською елітою Галичини.
З більш приземленого, рада ґміни міста Львова, з нагоди відвідин, вирішила виділити кошти для відкриття Вищої реальної школи та Дому праці імені Франца Йосифа. А шляхта (оскільки вона "лояльна та у всьому підтримує монархію") — пожертвувати 10 000 золотих ринських. Решту необхідної суми вирішили дозбирати, залучаючи пожертви громадян, оскільки справа благородна і обіцяє підняти рівень промисловості Львова.
Персоналії
- Карл Людвіг Габсбург (Karl Ludwig Joseph Maria von Österreich) — ерцгерцог Австрійський, молодший брат імператора Франца Йосифа І.
Аґенор Ґолуховський (Agenor Romuald Onufry hrabia Gołuchowski) — намісник (тричі) Галичини, граф, впливовий консервативний політик.
Карл Гьопфлінґен фон Берґендорф (Karl Höpflingen von Bergendorf) — призначений бургомістр (prowizoryczny burmistrz) Львова у 1848-1859 роках.
Лукаш Баранецький (Łukasz Baraniecki) — львівський латинський архієпископ.
Джерела та література
- Unowsky Daniel L., The Pomp and Politics of Patriotism: Imperial Celebrations in Habsburg Austria, 1848-1916 (West Lafayette, Indiana: Purdue University Press, 2005), 270;
- Осередчук М., "Львів — Відень у кінці ХІХ – початку ХХ століття: візити представників Габсбурзької династії до Львова та їх відображення у пресі", Архіви України, Випуск 4 (286);
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №135, 14.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №140, 20.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №141, 21.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №142, 22.06.1855, s. 1;
- "Podział czasu Jego ces. i król. Apostolskiej Mości we Lwowie dnia 22 czerwca 1855", Gazeta Lwowska, №142, 22.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №143, 23.06.1855, s. 1;
- "Podział czasu Jego ces. i król. Apostolskiej Mości we Lwowie dnia 23 czerwca 1855", Gazeta Lwowska, №143, 23.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №144, 25.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №145, 26.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №146, 27.06.1855, s. 1;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №148, 30.06.1855, s. 1-2;
- "Monarchya Austryacka. Sprawy krajowe", Gazeta Lwowska, №151, 04.07.1855, s. 1.